Запалила свічку, запалила,

Щоби більше лихо не ходило,

Хай палає свічка світлом білим,

Щоб в бабусі серце не боліло…

Щоби більше не прийшло те горе,

Хай горять свічки Голодомору.

Чуєш – душі аж до неба кличуть!

Хай горять вогненні білі свічі!

        Мало знайдеться не тільки в історії України, а й світу таких жахливих трагедій, як голодомор 1932-1933 років, який випав на долю народу найродючішої і найблагодатнішої землі — України.

        Голод — це не тільки смерть, а й духовна руїна, знищення здорової народної моралі, втрата ідеалів, занепад культури, рідної мови, традицій.

        22 листопада 2018 року в актовій залі школи відбулося вшанування пам’яті жертв штучного голодомору в Україні 1932-1933 рр. «Голод 33-го – біль душі і пам’ ять серця». Щемний спомин про гірке минуле українського народу – у словах старшокласників, комп'ютерній презентації "Геноцид проти українського народу", відеоролику "Голодомор. Україна пам'ятає", пісні О. Білозір "Свіча". Школярі перегорнули сумні сторінки історії України, на яких кривавим і чорним вписані слова «голод», «голодомор» та хвилиною мовчання вшанували пам’ять померлих 1932-1933 років. Класними керівниками 1-11 класів було проведено тематичні виховні години.